Державний навчальний заклад

«Вище професійне училище  №  8 м. Стрия»

Н А К А З 
№ 114

27.08.2025  року                                                             м.Стрий                              

Про заборону користування мобільними телефонами. Про обмеження доступу до закладів освіти сторонніх осіб та забезпечення безпечних  умов.

          Згідно Указу Президента «Про заборону користування мобільними телефонами у навчальних закладах під час навчального процесу».

         На виконання ст..53, 54 Закону України «Про освіту», ст.153 Кодексу законів про працю України, наказу Міністерства освіти і науки України від 06.01.2015 року № 2 «Щодо заходів безпеки у навчальних закладах», листа МОН України від 04.09.2014 року №  1/9-444 «Про забезпечення безпеки вихованців, учнів та студентів», з метою запобігання будь-яким терористичним загрозам, психологічному та фізичному насильству, приниження честі та гідності, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю створення безпечних умов, забезпечення рівних прав і свобод усіх учасників освітнього процесу 

н а к а з у ю:

У світі, де більшість можливостей зосереджені в мережі, онлайн-пропозиції можуть бути справжнім порятунком, особливо для молоді, яка шукає спосіб заробити. Проте, саме тут приховуються небезпечні пастки, які можуть обернутися не тільки втратою грошей, а й серйозними проблемами із законом. Сьогодні ми поговоримо про так званих “дропів” або “грошових мулів”, і про те, як не потрапити в їхні тенета.

Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою: хто такі дропи і як не потрапити в пастку?

Уявіть собі ситуацію: вам пише незнайомець у соціальній мережі або надходить лист на електронну пошту. Він пропонує просту віддалену роботу, яка, здається, ідеально підходить для студента чи старшокласника. Все, що від вас вимагається, це приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — всього кілька хвилин на день, і, найголовніше, досвід не потрібен. Звучить заманливо, чи не так?

Насправді ж, це типова пастка. Саме так шахраї вербують дропів – людей, які допомагають їм переказувати та “відмивати” вкрадені гроші.

Хто такий дроп?

Дроп – це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через її рахунки проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців – заплутати фінансові сліди, а дропи – лише зручний інструмент у їхніх руках. Вони є буфером, який відділяє шахраїв від джерела незаконних коштів, роблячи їх майже невловимими для правоохоронних органів.

Чому це небезпечно?

Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в інформаційну сферу.

Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.

Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із медіа простору або заблокувати її поширення. 

Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим більше буде скарг, тим більша вирогідність того, що джерело буде заблоковано. Саме із цією метою ми пропонуємо нашим користувачам стати частиною «BRAMA»

Діяльність проєкту «BRAMA» направлена на захист медіа простору  від російської пропаганди, блокування каналів поширення дезінформації,  протиправного та забороненого контенту. Також, метою проєкту є покращення медіа-грамотності українців, зменшення впливу пропаганди на суспільство та популяризація безпечного поводження в мережі інтернет.

Що ми пропонуємо учасникам:

1. можливість повідомити про джерело неприйнятного контенту, для подальшого масового надсилання скарг спільнотою та подальшим блокуванням такого джерела;
2. допомогти заблокувати джерело неприйнятного контенту, шляхом долученості до масового надсилання скарг;
3. отримати поради щодо медіа та кіберграмотності;
4. бути поінформованим про небезпечні схеми шахрайств, які ширяться мережею;
5. бути обізнаним, щодо фейків, які просувають вороги у наш медіапростір.

Донать свій час на захист кіберпростору!

Чому БРАМА?

Брама - це ворота, які захищають від не

безпеки та закривають  нас від негативного впливу. 

В історії людства Брама виконувала найважливіші соціальні функції, одна з яких – оборонна, як захищені в’їзди в міста, фортеці, замки, садиби, на мости і шляхи. У середньовіччі Брама уособлювала все місто як захищену спільноту, що відображено в міській геральдиці багатьох українських міст, таких як: Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Рівне, Херсон та інших.

ПРОБЛЕМА

Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в інформаційну сферу.

Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.

Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із медіа простору або заблокувати її поширення.  

На базі училища для адміністрації та викладачів проведено інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань протидії мобінгу, тренером яких виступила головний державний інспектор відділу з питань праці Південного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Нагірняк Галина Миронівна.